flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Правила внутрішнього трудового розпорядку

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

зборами трудового колективу

Запорізького окружного

адміністративного суду  

15.12.2016 № 8

 

 

 

Правила внутрішнього трудового розпорядку

для працівників Запорізького окружного адміністративного суду

 

  1. Загальні положення

 

            1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Запорізького окружного адміністративного суду (далі Правила внутрішнього трудового розпорядку) розроблені відповідно до статті 43 Конституції України, Законів України «Про державну службу» та «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу законів про працю України, Правил поведінки працівника суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 № 33, та інших норматив­но-правових актів.

            1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають режим праці, засади регулювання трудових відносин і мають на меті забезпечення зміцнення трудової дисципліни, раціональне використання робочого часу, високу якість і підвищення продук­тивності праці та ефективності діяльності Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд).

            1.3. Правила внутрішнього трудового розпорядку є обов’язковими для всіх працівників суду незалежно від порядку призначення їх на посаду. Недодержання або порушення цих Правил тягне застосування заходів дисциплінарного впливу.

 

2. Порядок призначення і звільнення працівників

 

2.1. Судді суду призначаються на посади та звільняються з посади у порядку, встановленому Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

2.2. Порядок призначення на посади державної служби регулюється відповідно до статті 31 Закону України «Про держав­ну службу». Призначення на державну службу проводиться за конкурсним відбором відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби Запорізького окружного адміністративного суду, затвердженого наказом керівника апарату суду.

Посади помічників суддів належать до посад патронатної служби. Призначення на посаду помічника судді здійснюється без конкурсного відбору керівником апарату суду на підставі письмового подання судді. Добір помічників судді здійснюють самостійно.

2.3. Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу.

2.4. Працівники приймаються та звільняються з роботи у порядку, визначеному Кодексом законів про працю України. Помічники судді призначаються на посаду на час виконання суддею повноважень судді Запорізького окружного адміністративного суду.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, складають Присягу державного службовця. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці.

2.5. Державні службовці при прийнятті на державну службу ознайомлюються із Правилами етичної поведінки державних службовців, затвердженими постановою КМУ від 11.02.2016 № 65, Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, про що робиться письмове засвідчення в особовій справі.

2.6. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.  

2.7. Особа, що приймається на посаду, укладає трудовий договір.

2.8. При цьому належить:

2.8.1. Подати трудову книжку, оформлену у встановленому порядку.

2.8.2. Надати копію паспорта громадянина України.

2.8.3. Відповідно до посади подати копії диплома або іншого документа про одержання освіти або професійної підготовки.

2.9. Військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил колишньо­го СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.

2.10. Особи, які претендують на посади державних службовців, крім перелічених, зобов'язані подати ще й такі документи:

-  письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі;

- письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;

 - посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;

 - заповнену особову картку встановленого зразка;

 - декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

2.11. Забороняється вимагати від осіб, що приймаються на роботу, документи, подання яких не передбачено законодавством.

2.12. Прийняття на роботу суддів оформляється наказом голови суду, працівників апарату суду – наказом керівника апарату суду. З наказом про прийняття на роботу ознайомлюють працівника під розпис.

2.13. В наказі зазначається найменування посади згідно зі штатним розписом та відомості про оплату праці.

2.14.  При прийнятті працівника на роботу до суду начальник відділу управління персоналом або за його дорученням інша посадова особа зобов'язана:

2.14.1. Ознайомити працівника з посадовою інструкцією, Правилами внутрішнього трудового розпорядку Запорізького окружного адміністративного суду, Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 № 33, Правилами внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Запорізького окружного адміністративного суду, Інструкцією щодо дотримання правил пожежної безпеки в будівлі Запорізького окружного адміністративного суду, інструкціями з охорони праці, номенклатурою справ відповідного структурного підрозділу, Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України та іншими документами (нормативно-правовими актами), якими він повинен керуватися у своїй діяльності.

З посадовою інструкцією, Інструкцією щодо дотримання правил пожежної безпеки в будівлі Запорізького окружного адміністративного суду, інструкціями з охорони праці, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Правилами внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Запорізького окружного адміністративного суду та Правилами поведінки працівника суду працівник ознайомлюється під підпис.

2.14.2. Визначити працівникові робоче місце, забезпе­чити його необхідними для роботи засобами.

2.14.3. Проінструктувати працівника щодо порядку користування комп’ютерною технікою та використання комп'ютерних програм.

2.14.4. Провести первинні та вступні інструктажі з охорони праці та протипожежної охорони.

2.15. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудо­вих книжок на підприємствах, в установах та організа­ціях, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

2.16. Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в кадровій службі суду. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на начальника відділу управління персоналом суду.

2.17. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставі та в порядку, встановлених законодавством.

 Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю iнiцiативою, попередивши керівника письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов’язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

2.18. Запис про причину звільнення робиться у трудовій книжці згідно з формулюванням чинного законодавства та з обов’язковим посиланням на відповідну статтю і пункт закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

 

                    3. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці

 

3.1. Переведення на іншу постійну роботу в рамках суду, що супроводжується зміною трудової функції здійснюється тільки за згодою працівника, відповідно до законодавства України. Переведення здійснюється на підставі заяви про переведення працівника, за винятком випадків передбачених статтею 32 КЗпП. Заява є підтвердженням його згоди на зміну трудової функції і/або інших істотних умов праці.

3.2. Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу відповідно до Закону України «Про державну службу».

Державний службовець суду з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в суді, - за рішенням керівника апарату суду;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

3.3. Зміна істотних умов праці (системи та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого дня, зміна статусу або найменування посади та інші) може бути здійснено за ініціативою керівництва суду. Про всі зміни в істотних умовах праці керівництво суду зобов'язано повідомити працівника не пізніше, ніж за два місяці.

3.4. Не вважається переведенням на іншу роботу і не вимагає згоди працівника переміщення його в рамках суду на інше робоче місце, інший структурний підрозділ в рамках спеціальності, кваліфікації або посади.  

 

4.  Робочий час та час відпочинку, їх використання

 

4.1. У суді встанов­лено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею. Нормальна тривалість робочого часу для працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

4.2. Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування. Перерва не входить в робочий час. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

4.3. Час початку, закінчення роботи та тривалість обідньої перерви встановлюються наступні:

- початок роботи з 9 години;

- перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин;

- кінець робочого дня: у звичайні дні о 18 годині, в п'ятницю о 16 годині 45 хвилин;

- напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину.

4.4. Керівники структурних підрозділів зобов'язані організовувати облік присутності і відсутності на роботі пра­цівників протягом робочого дня. У разі недотримання встановленого режиму роботи до працівника в установленому порядку застосовуються передбачені законодавством захо­ди дисциплінарного стягнення.

У випадку неявки на роботу працівник суду зобов’язаний до початку робочого дня, але не пізніше 9-30 попередити про причину своєї відсутності безпосереднього керівника або співробітника відділу управління персоналом суду.

4.5. У вихідні, святкові та неробочі дні працівники апарату суду пропускаються у приміщення суду згідно зі списком, затвердженим керівником апарату суду, судді – за службовим посвідченням.

4.6. У разі необхідності зміни встановленого режиму роботи окремим працівникам без зміни загальної тривалості робочого часу - питання вирішується керівником апарату суду в індивідуальному порядку.

4.7. Понаднормова робота та робота у вихідні, святкові або неробочі дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до понаднормової роботи, роботи у вихідні, святкові або неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, а також з урахуванням особливостей адміністративного судочинства за письмовим наказом керівника.

Співробітникам, які працювали у святкові і неробочі дні, може бути надано інший день відпочинку тієї ж тривалості, що й понаднормова робота.

4.8. Забороняється у робочий час:

4.8.1. Відвертати увагу працівників суду від їх безпосередніх обов'язків для виконання громадських обов'язків та проведення різних заходів, які не пов'язані з діяльністю суду.

4.8.2. Скликати збори, засідання та різного роду зібрання з громадських питань.

 

                            5. Відпустки

 

5.1. Черговість надання щорічної відпустки працівникам суду визначається графіком, який складається і затверджується безпосередніми керівниками з урахуванням необхід­ності забезпечення роботи суду та інтересів і сприятливих умов для відпочинку працівників.

Графік відпусток складається на кожен календарний рік не пізніше 5 січня по­точного року і доводиться до відома всіх працівників суду. Конкретний період надання щорічної відпустки у межах, установлених графіком, узгоджується безпосереднім керівником і працівником.

Право на повну відпустку за перший робочий рік працівник отримує через 6 місяців роботи. За рішенням безпосереднього керівника працівникові може бути надана частина щорічної основної відпустки до закінчення 6 місяців. У цьому випадку її тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу.

5.2. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

5.3. Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено інше.

5.4. Суддям надається відпустка тривалістю 30 робочих днів. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

5.5. Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 5 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно до Закону України «Про державну службу».

5.6. На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.   

5.7. За рішеннями голови суду або керівника апарату суду, прийнятими в межах їх компетенції, працівники суду можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки в порядку, встановленому чинним законодавством. У випадку перенесення щорічної відпустки, новий строк її надання встановлюється за згодою між працівником і керівництвом суду.  

5.8. За сімейними обставинами та з інших поважних причин працівникові може надаватися відпустки без збереження заробітної плати відповідно до діючого законодавства.

5.9. Працівник може користуватися іншими видами відпусток, передбаченими КЗпП та Законом України «Про відпустки».

5.19. При звільненні працівника:

— при наявності невикористаної відпустки працівнику виплачується грошова компенсація;

— у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості суд провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.  

 

6. Основні права та обов’язки працівників

 

6.1. Працівники суду мають право:

6.1.1. Користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України.

6.1.2. На повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників та інших осіб.

6.1.3. Брати участь у розгляді питань та ухваленні відповідних рішень (в межах своїх повноважень).

6.1.4. На оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється (якщо він державний службовець), якості виконання своїх обов'язків, досвіду та стажу роботи.

6.1.5. На участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії.

6.1.6. Вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри.

6.1.7. На здорові, безпечні та належні для високо продуктивної роботи умови праці.

6.1.8. На соціальний і правовий захист відповідно до їх статусу. Захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та у судовому порядку.

 

6.2. Основними обов'язками працівників є:

6.2.1. Додержання Конституції України, інших нормативно-правових актів, наказів, розпоряджень, інструкцій, положень про відділи, а також посадових інструкцій і цих Правил.

6.2.2. Забезпечення ефективної і продуктивної роботи.

6.2.6. Ініціатива та творчість у роботі.

6.2.4. Недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина.

6.2.5. Збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню.

6.2.6. Постійне вдосконалення організаційної роботи і підвищення професійної кваліфікації.

6.2.7. Шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримання високої культури спілкування, недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби. Чесна і сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, своєчасне і точне виконання розпоряджень керівництва суду та своїх безпосередніх керівників, використання робочого часу для продуктивної праці, гідна поведінка та утримання від дій, які заважають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов’язки.

6.2.8. Підвищення продуктивності праці, а також подання пропозицій стосовно вдосконалення робочого процесу та організаційної структури підрозділу.

6.2.9.  Дотримання вимог з охорони праці й протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами й інструкціями.

6.2.10. Вжиття заходів щодо негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди чи ускладнюють нормальне виконання обов'язків, та негайне повідомлення про це керівництва суду.

6.2.11. Утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті і справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів.

6.2.12. Збереження державної власності, ефективне використання обладнання, економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних цінностей.

6.6. Коло обов'язків, які виконує кожний працівник на своїй посаді, обумовлюється посадовими інструкціями та положеннями, що затверджуються керівництвом суду в установленому порядку.

 

7. Основні обов’язки керівництва суду

 

7.1. Керівництво суду зобов'язане:

7.1.1. Забезпечити організацію діяльності суду.

7.1.2. Здійснювати необхідні заходи щодо підвищення ефективності та якості праці, ділової і професійної кваліфікації працівників, створюючи відповідні умови праці та її охорони.

7.1.3. Неухильно дотримуватись законодавства про працю, забезпечувати контроль за станом трудової дисципліни, застосовувати до працівників відповідні заходи заохочення та стягнення.

7.1.4. Створювати необхідні умови для виконання трудовим колективом своїх повноважень, сприяти створенню у трудовому колективі ділової, творчої атмосфери, підтримувати і розвивати ініціативу та активність всіх працівників суду.

7.1.5. Уважно ставитись до потреб та запитів членів трудового колективу суду, забезпечувати поліпшення їхніх житлових та соціально-побутових умов.

7.1.6. Забезпечувати систематичне підвищення рівня кваліфікації.

 

8. Заохочення за успіхи в роботі та стягнення за порушення трудової дисципліни

 

8.1. За зразкове виконання своїх обов'язків та інші до­сягнення в роботі, за бездоганну та ефективну державну службу до державних службовців та інших працівників апарату суду керівником апарату та головою суду застосовуються такі заохочення:

1) оголошення подяки;

2) нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками суду;

3) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу»;

4) представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

5) представлення до відзначення державними нагородами.;

6) нагородження відзнаками інших державних та громадських органів.

8.2. Заохочення здійснюються наказом керівника апарату суду або головою суду за поданням керівника апарату суду, доводяться до відома працівника та всього колективу і зано­сяться до трудової книжки працівника.

8.3. За порушення трудової дисципліни, систематичне невиконання або неналежне виконання, з вини працівника, покладених на нього трудових обов'язків (прогул, появу на роботі в нетверезому стані), керівник апарату суду застосовує такі дисциплінарні стягнення:

-    догана;

-    звільнення.

8.4. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

8.5. Дисциплінарними проступками є:

-   порушення Присяги державного службовця;

-   порушення правил етичної поведінки державних службовців;

-   вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

-   дії, що шкодять авторитету державної служби;

-   невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

-   недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

-   перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

-   невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

-   використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

-   подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

-   неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

-   прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

-   поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

-   прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення. 

8.6. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

-      зауваження;

-      догана;

-      попередження про неповну службову відповідність;

-      звільнення з посади державної служби.   

 

8.7. Умови застосування видів дисциплінарного стягнення визначені статтею 66 Закону України «Про державну службу».

8.8. Дисциплінарні стягнення до працівників апарату суду застосовуються керівником апарату суду; дисциплінарні стягнення до державних службовців у вигляді зауваження – керівником апарату суду; інші види дисциплінарних стягнень - керівником апарату суду за поданням дисциплінарної комісії.

8.9. З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

8.10. Перед накладенням дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни повинні бути витребувані пояснення у письмовій формі. Відмова працівника від надавання таких по­яснень не є перешкодою для застосування стягнення.

8.11. Під час застосування стягнення враховуються тяжкість дисциплінарного порушення, обставини, за яких воно вчинене, попередні робота та поведінка працівника.

8.12. Копію наказу про застосування дисциплінарного стягнення працівнику вручають   під розписку. Оскарження наказу провадиться в уста­новленому законодавством порядку.

8.13. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисц­иплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Керівник апарату суду за своєю ініціативою або за клопотанням трудового колективу суду може достроково зняти стягнення до закінчення встановленого строку, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення.

8.14. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються.

8.15. Заходи дисциплінарного впливу щодо суддів застосовуються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

 

Голова суду                                                                                                 О.В. Прудивус