Олег Прудивус: «Прийняття Кодексу адміністративного судочинства України стало соціальною революцією у державі»

З нагоди відзначення в Україні 20-ої річниці ухвалення Кодексу адміністративного судочинства України 10.07.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом була організована та проведена вже традиційна щорічна науково-практична конференція на тему: «20 років чинності Кодексу адміністративного судочинства як складова історії української державності».

Безпосередню участь у даному заході прийняли очільник Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, судді  Конституційного Суду України та Верховного суду, голови Третього апеляційного адміністративного суду та Дніпропетровського окружного адміністративного суду, судді, а також представники Харківської і Запорізької наукових шкіл з адміністративного права.

З вітальним словом та привітаннями до учасників науково-практичної конференції звернувся голова Запорізького окружного адміністративного суду, член Вищої ради правосуддя у 2018-2022 рр., кандидат юридичних наук, доцент Олег Прудивус, який зауважив, що у період з 20 червня по 10 липня щороку в Україні відзначаються Дні адміністративної юстиції, а в цьому році ці дні мають особливе значення, оскільки відзначається 20 –та  річниця з дня прийняття найважливішого документа адміністративної юстиції – Кодексу адміністративного судочинства України.  

Вже традиційним видався запропонований очільником Запорізького окружного адміністративного суду змішаний формат конференції, який полягав у гармонійному поєднанні її учасниками у своїх виступах вітальних промов та фахових доповідей з актуальних питань адміністративного судочинства в Україні.

Олег Прудивус зазначив, що становлення в 1991 році України як незалежної держави позначило початок формування власної національної адміністративної юстиції. Цей період характеризується активним розвитком вітчизняного законодавства у сфері адміністративної юстиції.

Зокрема, 28 квітня 1992 року Верховною Радою ухвалено Концепцію судово-правової реформи в Україні. Аналіз змісту Концепції свідчить про те, що це справді був перший глибоко продуманий, концептуальний документ, в якому прослідковується системний підхід до питання реформування системи судової влади держави та використання наукової методології.

В 1998 році Концепція адміністративної реформи обґрунтувала роль адміністративної юстиції як форми судового контролю за діяльністю органів державної виконавчої влади.

В 2002 році прийнято Закон України «Про судоустрій України», в якому  на законодавчому рівні визначили, що в Україні, яка повинна бути демократичною правовою державою, буде адміністративна юстиція.

6 липня 2005 року Верховна Рада  України ухвалила Кодекс адміністративного судочинства України, в якому окреслила повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Очільник суду наголосив, що 06.07.2005 – це визначна дата, оскільки ухвалення Кодексу адміністративного судочинства було своєрідною соціальною революцією, яка запровадила контроль за суб’єктами владних повноважень, та закріпила основоположні принципи адміністративного судочинства  - презумпції винуватості суб’єкта владних повноважень та офіційного з‘ясування всіх обставин справи.

Голова суду підкреслив, що з цього моменту почала мінятися свідомість не тільки суб’єктів владних повноважень, а і було сформовано нового громадянина – господаря Держави, якісно нового джерела влади. На теперішній час суспільство не бачить свого життя без адміністративних судів, існування правової системи України неможливе без адміністративної юстиції.

Першим серед запрошених гостей з вітальною промовою до учасників заходу звернувся голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Михайло Смокович, який відзначив, що Запорізький окружний адміністративний суд та його голова демонструють системний підхід у питанні відзначення Днів адміністративної юстиції в Україні та тим самим роблять вагомий внесок в розбудову загальнодержавної концепції утвердження в суспільстві авторитету судової влади в Україні.

Після привітань Михайло Смокович представив аудиторії свою доповідь на тему: «Адміністративне судочинство на варті Української державності: стан, виклики та перспективи». Свій виступ він почав з історії прийняття Кодексу адміністративного судочинства.  Саме цей нормативно-правовий акт став поштовхом до початку діяльності адміністративних судів і до розвитку системи адміністративних судів. І найголовніше, став тим інструментом, який сприяє захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина у нашій державі. Процес прийняття Кодексу відбувався непросто. Він був прийнятий Верховною Радою 17 березня 2005 року, але Президент наклав вето. 6 липня 2005 року Верховна Рада зрештою проголосувала за цей Кодекс у новій редакції 305 голосами парламентарів і подолала вето. Це величезний успіх для українського суспільства, адже в усіх країнах, у тому числі в Україні, адміністративна юстиція — це надбання. Це результат боротьби суспільства, боротьби українського народу за те, щоб виконувати свої конституційні функції щодо контролю за владою. Конституцією України прямо передбачено, що український народ контролює владу, але для цього необхідні інструменти, і саме таким інструментом стали адміністративні суди.  

Очільник Касаційного адміністративного суду підкреслив, що за 20 років існування судами адміністративної юстиції розглянуто понад 20 млн судових справ. Конституційне право на судовий захист своїх прав і свобод гарантується кожному, навіть під час дії правового режиму воєнного стану, тому адміністративна юстиція в межах своєї юрисдикційної компетенції зобов’язана забезпечити цей захист справедливо, неупереджено, своєчасно й ефективно.

Цікавим моментом, який відзначив Михайло Смокович, є те, що на теперішній час адміністративній юстиції України є що показати європейським судам в плані верховенства права, і зараз адміністративні суди Європи започичують у нас позитивний  досвід.

Також голова Касаційного адміністративного суду підкреслив, що за 20 років Кодекс адміністративного судочинства зазнав багато змін, він постійно у розвитку як живий організм, що реагує на зміни у суспільстві, який поставлений для захисту прав і свобод фізичних та юридичних осіб, оскільки адміністративне судочинство є форпостом державності в Україні.

До привітань учасників науково-практичної конференції з нагоди  20-ої річниці ухвалення Кодексу адміністративного судочинства України долучився суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент Національної академії правових наук України Віктор Городовенко.

Зокрема, Віктор Городовенко відзначив незламність Запорізького краю як історично притаманну йому рису та високо оцінив результати діяльності адміністративної юстиції в Україні взагалі та Запорізького окружного адміністративного суду зокрема.

            Після церемоніальної частини виступу Віктор Городовенко представив аудиторії доповідь на тему: «Кодекс адміністративного судочинства України в актах Конституційного Суду України».

Доповідач зазначив, що  прийняття Кодексу адміністративного судочинства України – це знакова подія в державотворенні України, реалізація європейської моделі захисту прав людини. Поява Кодексу викликала багато зауважень з боку суб’єктів владних повноважень, оскільки він звужував їх дискрецію, встановлював нові обмеження, що стало предметом розгляду багатьох справ Конституційним Судом України.  

В якості наступного доповідача виступив Семен Стеценко, суддя Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України з доповіддю  «Сьогодення адміністративної юстиції України: пошук балансу на засадах верховенства права».

Семен Стеценко зауважив, що при розгляді адміністративних справ судді повинні дотримуватися балансу між інтересами держави та людини. Збалансоване адміністративне судочинство- це справедливі, неупереджені, законні та обґрунтовані судові рішення. В реаліях сьогодення судді змушені балансувати між теорією, практикою та фактичним станом справ у державі. Тому пошук балансу при прийнятті судових рішень на засадах верховенства права – це завдання і обов’язок кожного судді.

 Гармонійним також став виступ проректора з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктора юридичних наук, професора Дмитра Лученка, який акцентував увагу наукової спільноти на ролі адміністративної юстиції в умовах сучасних випробувань.

Висвітлюючи тему доповіді «Функціонування адміністративних судів в Україні  в умовах воєнного стану та у повоєнний період», Дмитро Лученко зазначив, що при створенні адміністративної юстиції законодавці бажали знайти баланс між інтересами держави та громадян, але потім почали виникати питання: «Чи потрібна державі незалежна адміністративна юстиція?».  В результаті  перед українською судовою системою постали серйозні виклики. Суспільство активно критикувало суддів через відсутність незалежності, неупередженості, прозорості та підзвітності.  

Для створення незалежного та неупередженого правосуддя  були прийняті Стратегія розвитку судової системи в Україні на 2015–2020 роки та Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, але вони не були виконані. Основний недолік цих програм – відсутність визначеної мети при реформуванні судової системи, реформи проводяться заради реформ, що не сприятиме принципу верховенства права.

Доповідач підкреслив, що в умовах сьогодення повинні об’єднатися науковці, судді, та суспільство  для визначення твердої та зрозумілої мети стратегії реформування судової системи на засадах верховенства права.

Науково-практичну конференцію продовжив голова Третього апеляційного адміністративного суду, доктор філософії в галузі права Анатолій Коршун з доповіддю: «20 років КАСУ: кроки впровадження та шляхи реалізації в Дніпропетровському апеляційному адміністративному окрузі» . 

Очільник Третього адміністративного апеляційного суду зупинився на історії створення апеляційного суду та округу, згадав виклики, які стояли перед суддями та апаратом судів на той момент. Анатолій Коршун підкреслив, що суди, органи та установи системи правосуддя в умовах правового режиму воєнного стану продовжують діяти виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України, судді прикладають всі зусилля, щоб розглядати справи з утриманням балансу між інтересами держави та захистом прав громадян.

Декан юридичного факультету Запорізького національного університету, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України Тетяна Коломоєць присвятила свою доповідь  впливу КАС України на модернізацію змісту юридичної освіти в Україні. Вона підкреслила, що багато спеціалізованих дисциплін, пов’язаних з адміністративним правом, стали обов’язковими для вивчення на юридичному факультеті Запорізького національного університету.

            Присутніх на науково-практичній конференції привітав Володимир Горбалінський, голова Дніпропетровського окружного адміністративного суду, доктор юридичних наук.

            Очільник Дніпропетровського окружного адміністративного суду згадав історію виникнення адміністративних судів України, підкреслив, що в адміністративній юстиції працюють активні, небайдужі та принципові люди, особливо зупинився на ролі працівників апарату судів в забезпеченні сталої роботи при здійсненні судочинства.

Завершуючи науково-практичну конференцію, Олег Прудивус зауважив, що проведений захід спрямований на підняття авторитету адміністративної юстиції, покликав згуртуватися ще більше для досягнення реалізації принципу верховенства права не тільки при ухваленні судових рішень, а і в своїй діяльності, оскільки  утвердження прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин має залишатись незмінним орієнтиром у діяльності вітчизняних адміністративних судів.