Про зміни в Законі України «Про судовий збір»

Про зміни в Законі України «Про судовий збір»

Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»  вносить зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінює інші правила судочинства. Закон набув чинності з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року), і відповідно, з цього часу відбулися нововведення в здійснення судочинства і зокрема щодо сплати судового збору.

Згідно з Законом України «Про судовий збір»  судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Тобто, якщо раніше за основу брався розмір мінімальної заробітної плати, то тепер за основу розрахунків буде братися розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Отже, оскільки ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачає встановлення станом на 1 січня 2017 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1600 грн., то саме і від цієї суми буде розраховуватися розмір судового збору, а не від 3200 грн.

Зміни щодо сплати судового збору:

1. За подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особо сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. Одним із нововведень Закону є збільшення ставок судового збору за подання процесуальних документів про перегляд судових рішень в апеляційному і касаційному порядку, так ставка судового збору за подання апеляційної скарги збільшується зі 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, а за подання касаційної скарги – зі 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
3. Запроваджується пільговий коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, який встановлюється профільним законом, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, а не паперовій. Це пов’язано із запровадженням так званого електронного суду. Тобто суд розглядатиме справу за матеріалами в електронній формі, хоча й залишається можливість подати в суд та отримати від суду документи у звичайній паперовій формі, однак потім працівники апарату суду переводитимуть документи в електронну форму. Як зазначалось вище, подання документів до суду в електронній формі коштуватиме дешевше, до того ж сплачувати судовий збір можна буде і онлайн.
4. Закріплюється можливість сплати судового збору не лише готівковим чи безготівковим способом, але й через платіжні системи в Інтернеті у режимі реального часу.
5. Із пільговиків по сплаті судового збору виключаються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, місцеві адміністрації та органи Держпраці, які в подальшому зобов’язані сплачувати судовий збір на загальних умовах.
6. Передбачається можливість повернути 50% сплаченого судового збору у таких випадках: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем. Вважається, що це положення сприятиме мирному врегулюванню спору за допомогою альтернативних способів та пошуку консенсусу між сторонами.
7. Встановлюється перелік умов, за наявності яких суду надається право відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Зокрема, це допускається, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача. Тобто якщо людина отримує щомісяця 3200 грн., то їй можуть відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо його розмір складає більше 1920 грн. Окрім цього, допускається відстрочення чи розстрочення судового збору, якщо позивачами є військовослужбовці, батьки дитини до 14 років або дитини-інваліда, якщо інший з батьків не сплачує аліменти, одинокі матері (батьки) дитини до 14 років або дитини-інваліда, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї, якщо позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. При цьому суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо подано позов про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи про відшкодування шкоди здоров’ю.

Згідно з п. 18.4 Перехідних положень Розділу 3 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.17 №2147-VIII у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Водночас, абзацом 24, ч. «а», пп. 1, п. 17 Розділу 4 цього ж Закону виключено підпункти 2 і 3, у пункті 4, частини другої, статті 4, Закону України «Про судовий збір», а саме: 2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) за роздрукування технічного запису судового засідання – 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш тексту на папері формату А4.

Механізм компенсації витрат судового збору об’єктивно впливає на зменшення кількості обґрунтованих звернень до адміністративних судів. Ефективна діяльність судів з реалізації механізму компенсації судових витрат збільшить довіру суспільства до системи правосуддя в цілому.